Персони

Soprano
АНІСІМОВА Тетяна
АНІСІМОВА Тетяна
АНІСІМОВА Тетяна
  • У партії Амелії в опері Дж. Верді "Бал-маскарад".
  • У партії Манон Лєско в однойменній опері Дж. Пуччіні.
  • У партії Леді Макбет в опері Дж. Верді "Макбет".
  • У партії "Кармен" в однойменній опері Ж. Бізе.
  • У партії Сантуцци в опері П. Масканьї "Сільська честь".
  • У партії Єлизавети в опері Дж. Верді "Дон Карлос".
  • У партії Турандот в однойменній опері Дж. Пуччіні.
Найближчі вистави
20 Січень
Народна артистка України (2004 р.).
Лауреат Міжнародного музичного конкурсу ім. М.Лисенка (1992 р., І премія, Гран-прі), Міжнародного конкурсу ім. А. Крауза (Лас-Пальмас Іспанія, 1996 р., ІІІ премія), Міжнародного конкурсу вокалістів (Більбао, Іспанія, 1996 р., ІІ премія). Закінчила Одеську консерваторію ім. А. Нежданової (клас проф. Г. Поливанової).
У 1992-2001 рр. – солістка Одеського державного театру опери та балету. З 2001 р.– солістка Національної опери України.
Партії: Татьяна, Ліза, Іоанна («Євгеній Онєгін», «Пікова дама», «Орлеанська діва» П. Чайковського), Ольга («Русалка» О.Даргомижського), Земфіра («Алєко» С.Рахманінова), Леонора, Аїда, Амелія, Єлизавета, Ельвіра, Леді Макбет («Трубадур», «Аїда», «Бал-маскарад», «Дон Карлос», «Ернані», «Макбет» Дж. Верді), Тоска, Чіо-Чіо-сан, Турандот, Манон («Тоска», «Мадам Баттерфлай», «Турандот», «Манон Лєско» Дж. Пуччіні), Кармен, Джоконда в однойменних операх Ж. Бізе та А. Понкіеллі, Сантуцца («Сільська честь» П. Масканьї), Недда («Паяци» Р. Леонкавалло) та інші.
Співала в оперних театрах Іспанії, Німеччини, Словенії, Хорватії, Швейцарії, на сцені Великого театру Росії. Виступала з сольними концертами у Баку (Азербайджан, 2002 р.), Іспанії, Норвегії, у Великому залі філармонії у Санкт-Петербурзі (Росія, 2002, 2004 рр.).
Гастролювала у Іспанії, Норвегії, Швейцарії, Росії, Греції, Голландії, Італії, Японії та інших країнах.
 
 
Мощь и роскошь голоса Анисимовой хорошо известна далеко за пределами Украины, в частности, московская публика имела счастье не раз слушать солистку в партиях русского и итальянского репертуара, где она всегда оказывалась более, чем состоятельной. Но вагнеровское выступление оказалось настоящим откровением — настолько органична была именитая певица в новой для себя музыке.
Технических проблем певица не знает: это позволяет ей создать её красивейшим голосом мощный образ страдающей небожительницы, не побоюсь обязывающего сравнения, на уровне лучших мировых стандартов. Экстатическое сверкание этого царственного алмаза напомнило пение великой Кирстен Флагстад, но голос Анисимовой теплее, а ровности и уверенности на труднейших высоких нотах ей не занимать.
— Татьяна Петровская