Афіша театру

- Балетмейстер-постановник:
- КОВТУН Валерій
- ШЕКЕРА Анатолій
- Художник-постановник:
- РИНДЗАК Тадей
- Художник-постановник (редакція В. Ковтуна):
- ЛЕВИТСЬКА Марія
- Художник:
- РИНДЗАК Михайло
- Художник костюмів:
- ЗІНЧЕНКО (ЛИСИК) Оксана
- Педагог-репетитор:
- СТЕБЛЯК Елеонора
- Педагог-репетитор (редакція В. Ковтуна):
- ЛАГОДА Алла
- Концертмейстери:
- ЛИТВИНЕНКО Ніна
- ГОРОБІЄВСЬКА Оксана
- САБІТОВА Дінара
- ТЕРЕНТЬЄВА Світлана
- ХОМИЦЬКА Ольга
- Режисери, які ведуть виставу:
- ТЕРНОВА Валентина
- Режисери, які ведуть виставу (редакція В. Ковтуна):
- ВИСОЦЬКА Алла
- ТОКАР Олег
- Одетта-Оділія:
- ФІЛІП’ЄВА Олена
- МАЦАК Наталія
- ШИШПОР Христина
- АЛАЄВА Катерина
- ЛАЗЕБНІКОВА Наталя
- ЛЬОЗОВА Тетяна
- ШЕВЧЕНКО Анастасія
- ГОЛИЦЯ Ольга
- КОЗАЧЕНКО Катерина
- МОСКАЛЕНКО Юлія
- Королева (Володарна принцеса):
- ВОРОТНЮК Олеся
- ІВАНЕНКО Ксенія
- МЕЛЬНИК Людмила
- Наставник принца:
- ЗАГРЕБА Михайло
- ЛИТВИНЕНКО Сергій
- Па де труа:
- КІФ’ЯК-ФОН-КРАЙМЕР Ольга
- КУЛИК Юлія
- АЛЬЯНАХ Маргарита
- БОРИСОВА Ірина
- ГОГІДЗЕ Єлізавета
- ГУРСЬКА Анастасія
- ДЕГТЯРЬОВА Катерина
- ДІДЕНКО Катерина
- КАЛЬЧЕНКО Катерина
- МУРОМЦЕВА Ганна
- МОСКАЛЕНКО Юлія
- ПАНЧЕНКО Олександра
- СКРИПЧЕНКО Ольга
- СТЕПАНЧЕНКО-БОНДЗЮК Марина
- ТРАНДАСІР Юлія
- ПОТЬОМКІН Олексій
- КЛЯЧІН Сергій
- ГАВРИШКІВ Андрій
- РОМАЩЕНКО Владислав
- СКУЛКІН Олександр
- Наречені:
- КУЛИК Юлія
- АЛЬЯНАХ Маргарита
- БЕТАНКОУРТ Райса
- БОРИСОВА Ірина
- ГОГІДЗЕ Єлізавета
- ГУРСЬКА Анастасія
- ІВАНЧЕНКО Діана
- КОЗАЧЕНКО Катерина
- КУРЧЕНКО Катерина
- ЛАВРОНЕНКО Марія
- ПАНЧЕНКО Олександра
- ТРАНДАСІР Юлія
- МУРОМЦЕВА Ганна
- МАЗНЯК Тетяна
- МІЛЬКЕВІЧ Варвара
- МОСКАЛЕНКО Юлія
- ОНІПКО Світлана
- СКРИПЧЕНКО Ольга
- Іспанський танець:
- БЕТАНКОУРТ Райса
- БУЗИЛО Інна
- ВОРОТНЮК Олеся
- ІВАНЕНКО Ксенія
- ЛАВРОНЕНКО Марія
- НОВІКОВА Ксенія
- АЛЕКСАНДРОВ Дмитро
- ЗАГРЕБА Михайло
- ЗАВГОРОДНІЙ Роман
- КУТУЗОВ Володимир
- МОРОЗОВ Ілля
- Венеціанський танець:
- ГОГІДЗЕ Єлізавета
- КОВАЛЕНКО Владислава
- СОКОЛОВА Тетяна
- ГАВРИШКІВ Андрій
- БІЛОКРИНИЦЬКИЙ Максим
- БОСЕНКО Владислав
- СІЛКІН Даніїл
- СКУЛКІН Олександр
- Угорський танець:
- АНДРЕЄВА Тетяна
- БЕТАНКОУРТ Райса
- ГОГІДЗЕ Єлізавета
- ІВАНЕНКО Ксенія
- НЕЛЕН Марія
- РОМАНОВСЬКА Ірина
- ЯКУШКІНА Наталія
- ШАПОВАЛ Олександр
- ГЛАВА Андрій
- ЛЄНЬ Євген
СТИСЛИЙ ЗМІСТ
Редакція Анатолія Шекери
Дія перша
У маєтку Зігфріда на полювання зібралася навколишня знать. Веселощі гостей не тішать принца, якого вабить краса і велич світу. Юнак хоче втекти від придворної суєти до людей щирих і душевно чистих, як сама природа.
Побачивши селян, Зігфрід приєднується до них. У супроводі придворних дам на свято з'являється Володарна принцеса. Вона вражена прихильністю Зігфріда до простого люду і суворо вичитує сина, вимагаючи повернутися до придворної знаті. Адже на завтрашньому балу принц має обрати собі наречену.
Залишившись на самоті, Зігфрід поринає у роздуми. Він ще нікого не кохає і йому важко усвідомити себе зарученим із незнайомою йому дівчиною.
Над Зігфрідом пролітає лебедина зграя у напрямку до таємничого озера. Юнаку здається, що то не білі лебеді, а зачаровані на птахів дівчата.
У Зігфріда виникає незбориме бажання побувати на овіяному легендами озері й розкрити його таємницю. Заради цього юнак готовий до будь-яких випробувань і вирушає до зачарованої місцевості.
Дія друга
Місячна ніч. Царство Ротбарда огорнуте таємничим світлом. Передчуваючи якусь, ще не усвідомлену небезпеку, злий геній збентежений: у його володіннях з'явився чужинець. Хіба він не знає, що кожного, хто зазіхає на владу Ротбарда, чекає жорстока розплата?! Владним жестом Рот-бард прихиляє до землі беззахисних лебідок.
З'являється Зігфрід. В оточенні чарівних юних подруг перед ним постає дівчина незвичайної краси. Це королева лебедів Одетта. Несподівана поява сторонньої людини лякає дівчат-лебідок. Але щирість Зігфріда пробуджує до нього довіру. Юнак прийшов сюди з чистим серцем і добрими намірами. Він заронив у дівочі серця надію на порятунок від злих чар.
Королева лебедів оповідає сумну історію: колись їх зачарував і перетворив на птахів володар цього озера, злий геній Ротбард. Тільки вночі, прилетівши до цього озера, вони знову стають дівчатами. Страшне чаклунство діятиме доти, доки хтось не покохає на все життя Одетту. Це має бути юнак, який ще не присягав у коханні.
Серце Зігфріда спалахує глибоким почуттям кохання до Одетти. Він присягає дівчині-лебідці у вірній, вічній любові та дає клятву порятувати дівчат від чар злого генія.
Світає. Одетта прощається з принцом. Тінь Ротбарда генія віщує Зігфрідові тяжкі випробування.
Дія третя
Бал у замку. З'являються Володарна принцеса і Зігфрід. Гості шанобливо вклоняються їм. Одна за одною проходять перед юнаком і його матір'ю чарівні дівчата. Та жодна не зворушує серце принца, думками він з Одеттою. Глашатаї сповіщають про те, що прибули нові гості. У залі з'являється Ротбард, який прибрав вигляд шляхетного лицаря. Він привів на бал свою дочку Оділію, дуже схожу на Одетту.
Ще недосвідчений Зігфрід повірив омані. Він готовий подати Оділії руку. Передчуваючи фатальне, Наставник принца прагне врятувати юнака від необачного кроку. Проте заворожений чарами Ротбарда і засліплений красою Оділії, принц робить вибір. Віднині Оділія стає його нареченою. Ротбард поспішає з'єднати руки доньки і Зігфріда.
Принц присягає в коханні. І в цю хвилину у вікні замку з'являється постать Одетти. Зрозумівши оману й усвідомивши свою зраду, Зігфрід у розпачі вибігає із зали.
Знову берег озера. Дівчата-лебідки у тривозі чекають повернення Одетти. Королева схвильовано розповідає про мимовільну зраду Зігфріда. Відчай охоплює дівчат, тепер вже ніщо не врятує їх від злих чар.
Біля озера з'являється Зігфрід, який благає Одетту вибачити йому мимовільну зраду. Закохана дівчина вірить юнаку, та вже ніщо не може відвернути їхньої нещасної долі.
Одетта і дівчата мають загинути, а Зігфрід одружиться з Оділією. Усвідомлюючи приреченість, юнак готовий ціною життя спокутувати свою провину. Він шукає Ротбарда, щоб стати з ним на двобій.
Знемагаючи у нерівній боротьбі, зібравши останні зусилля, юнак зриває з чаклуна корону, у якій його сила і чари.
Небо проймають блискавки. Злий геній знаходить свою смерть. Руйнуються страшні чари. Лебеді обертаються на прекрасних дівчат. Одетта простягає руки своєму коханому і рятівнику.
Перші промені сонця осяяли щасливих Зігфріда й Одетту.
********
СТИСЛИЙ ЗМІСТ
Редакція Валерія Ковтуна
Дія перша
Друзі чекають Зігфріда, щоб разом відсвяткувати його повноліття. Ось і він у супроводі наставника. Привітати сина поспішають Володарна принцеса і один з поважних лицарів, який має посвятити Зігфріда в свій орден. Лицар сповіщає про радісну подію в житті принца, а мати дарує синові арбалет.
Замріяний юнак йде до таємничого озера. Побачивши лебедів, він готовий стріляти в них. Але лебеді зникають. Руїни старовинного замку осяває мінливе світло. Лебеді, перетворившись на чарівних дівчат, оточують юного принца. Зігфрід вражений красою їхньої королеви. Йому розповідають історію про злого генія Ротбарда, який зачарував цих дівчат. Страшні чари може розвіяти тільки справжнє кохання. Зігфрід клянеться Одетті в своїх вічних почуттях. Світає. Одетта прощається із Зігфрідом.
Дія друга
Бал у замку. Одна за одною проходять перед Зігфрідом та його матір'ю дівчата-наречені. Але жодна з них не хвилює його серця, всі думки принца линуть до зачарованої дівчини. У залі з'являється Ротбард, який прийняв образ лицаря. З ним його дочка Оділія. Зігфрід розгубився. Адже Оділія дуже схожа на Одетту. Оділія усміхається Зігфріду, розвіюючи останні сумніви. Вибір зроблено. Тепер вона — наречена принца. Щасливий юнак сповіщає матері, що хоче одружитися. Ротбард з'єднує руки Оділії та Зігфріда. Але коли принц клянеться в коханні, він помічає, що у вікні б'ється лебідь.
Зрозумівши, що його обмануто, Зігфрід у відчаї вибігає геть.
Дія третя
Знову берег озера. Дівчата з тривогою чекають повернення своєї подруги, від долі якої залежить і їхнє життя. Одетта схвильовано розповідає про зраду Зігфріда. Жах охоплює дівчат — вони залишаться під владою злих чар.
З'являється Зігфрід. Він благає Одетту пробачити йому зраду. Закохана дівчина вірить кожному його слову, але її ніщо не може врятувати: вона повинна загинути.
Зігфрід не може розлучитися з Одеттою. Заради кохання він готовий віддати життя.
Ненавидячи найсильніше з людських почуттів – любов, Ротбард намагається нажахати Зігфріда бурею. Сильні пориви вітру летять на Зігфріда й Одетту, блискавки одна за одною прорізують небо, але зусилля Ротбарда марні, він втрачає свою силу. Щира любов Зігфріда та Одетти перемогла зло.
«ЛЕБЕДИНЕ ОЗЕРО» Петра ЧАЙКОВСЬКОГО
Навесні 1876 року Петро Ілліч Чайковський завершив роботу над своїм першим балетом. Позаду залишилися муки творчості, сумніви, невпевненість. Радість і піднесення охопили композитора, який серцем і розумом відчув, що музика вдалася, вийшов справді переконливий і чарівний твір. Захоплено взялася за роботу й трупа Московського Великого театру, на замовлення якого, власне, й створювалося «Лебедине озеро». Через десять місяців афіша сповістила про прем'єру.
20 лютого 1877 року ввійшло в історію музичної культури. В цей день вперше було показано «Лебедине озеро».
Однак постановка, як те не парадоксально, вийшла невдалою. Венцель Рейзінгер, австрійській балетмейстер, якому випала честь зробити перше хореографічне втілення цього твору на сцені, хоч і належав до європейських знаменитостей, але вмів хіба що комбінувати танці. Зрозумівши, що йому не справитися з симфонічною за своєю природою балетною музикою Петра Ілліча Чайковського, Рейзінгер заходився перекроювати її по-своєму, відкидаючи найскладніші й найкращі фрагменти і замінюючи їх посередніми танцювальними мелодіями інших композиторів.
В одній з рецензій, що з'явилася відразу після московської прем'єри, можна було прочитати про Венцеля Рейзінгера такі слова: «Він такий же майстер ставити балети, як самовар їздити верхи».
Та, незважаючи на невдачу першої постановки, що дуже часто ставало остаточним вироком, твір не забувся. Правда, мине немало років, поки до нього звернуться такі визначні російські хореографи, як Лев Іванов, Маріус Петіпа та Олександр Горський. Вони зуміють прочитати його по-справжньому глибоко і дати друге, вічне життя балетному шедевру.
Сценічна біографія «Лебединого озера» у Києві розпочалася у двадцяті роки ХХ століття, хоча деякі фрагменти класичного твору були показані під час гастролей артистів Великого і Маріїнського театрів у 1901 – 1915 роках. Незважаючи на те, що у Києві здавна існував прекрасний оперний колектив, можливість створити балетну професійну трупу з'явилася у 1926 році. Другою виставою, яку трупа підготувала і показала 7 жовтня, стало «Лебедине озеро» П. Чайковського.
Леонід Олексійович Жуков, запрошений до Києва як балетмейстер, любовно і зі знанням справи переніс на київську сцену постановку О. Горського, здійснену у Московському Великому театрі у 1922 році. Головну партію було вирішено розділити між двома балеринами. Одетту танцювала Марія Рейзен, яка уславила своє ім'я під час знаменитих Російських сезонів у Парижі і Монте-Карло, а Оділію — молода, але напрочуд високотехнічна київська балерина Віра Мерхасіна. Зігфріда танцював Леонід Жуков, який не раз виступав у цій партії на сцені Великого театру.
Ця, власне, постановка О. Горського, з незначними редакціями й поновленнями, протрималася на київській сцені досить довго. Партії тут виконував цілий ряд блискучих балерин, серед яких — Олександра Гаврилова, Клавдія Васіна, Зінаїда Лур'є.
У 1937 році Галина Олексіївна Березова, призначена головним балетмейстером академічного театру опери і балету УРСР, здійснила нову постановку «Лебединого озера». Зберігши класичні танцювальні номери Л. Іванова, М. Петіпа, О. Горського, відновивши вилучені деякими диригентами й постановниками музичні фрагменти, вона взяла за основу пошуки і досвід свого учителя, професора А. Ваганової і створила хвилюючу романтичну драму з чітким розвитком сюжету, з глибоким розкриттям внутрішнього світу головних героїв і особливо Одетти-Оділії. Ця постановка пам'ятна й тим, що в ній дебютувала на київській сцені прославлена українська балерина, теж учениця А. Ваганової, Антоніна Іванівна Васильєва, згодом перша серед артистів балету народна артистка України.
Втретє театр звернувся до немеркнучого шедевру П. І. Чайковського у 1945 році. Нову постановку здійснив уславлений балетмейстер народний артист Росії Федір Васильович Лопухов. Він збагатив фантастичний елемент балету, перетворивши історію щирого кохання Зігфріда й Одетти в чарівну казку. Постановці була притаманна танцювальність в найширшому розумінні цього слова. Саме звідси йде традиція поглиблювати хореографічний текст партій Зігфріда й Ротбарда, які довгий час трактувалися як пантомімні. І знову ціла плеяда акторів отримала нагоду сповна виразити увесь обшир своєї творчої палітри.
Згодом театр ще двічі звертався до невмирущого шедевру російської балетної класики. У 1970 році кияни познайомилися з постановкою балетмейстера Роберта Клявіна, у 1980 – з цікавою, позначеною багатьма знахідками інтерпретацію «Лебединого озера» народного артиста України Анатолія Шекери, який ще раз звернувся до цього балету у 1995 році.
В балеті «Лебедине озеро» П. Чайковського розкрилася майстерність і зрілість не одного покоління видатних українських танцівників – Олени Потапової, Валентини Калиновської, Тетяни Таякіної, Людмили Сморгачової, Раїси Хилько, Ганни Кушнерової, Тетяни Боровик, Олени Філіп’євої, Валерія Ковтуна, Сергія Лукіна, Миколи Прядченка, Віктора Яременка, Віктора Рибія, Костятина Костюкова та інших. Для кожного з них «Лебедине озеро» стало школою майстерності, а для глядачів — свідченням великих творчих можливостей тих, хто здобув право виступати в цьому балеті.
У 1986 році під час гастролей київської трупи в Іспанії відбулася прем'єра «Лебединого озера» у постановці видатного українського хореографа Валерія Ковтуна. У 1995 році балет було поновлено у художньому оформленні народного художника України Марії Левитської.
заслужений діяч мистецтв України
- Одетта-Оділія:
- СКРИПЧЕНКО Ольга
- Принц Зігфрід:
- ОЛЬШАНСЬКИЙ Станіслав
- Ротбард, злий геній:
- НЕТРУНЕНКО Віталій
- Наставник принца:
- ЗАГРЕБА Михайло
- Володарна принцеса :
- МЕЛЬНИК Людмила
- Блазень:
- СІЛКІН Даніїл
- Венеціанський танець:
- СТОЯНОВА Анна
- СКУЛКІН Олександр
- Соло в оркестрі:
- ОКУНЄВА Наталя
- КУЛАКОВА Ольга
- СИДОРЕНКО Ірина
- ДИРИГЕНТ:
- БАКЛАН Олексій
- Сценічна редакція:
- ШЕКЕРА Анатолій