Афіша театру

Балет-феєрія на 3 дії з прологом та апофеозом
Початок: 22.09.2017 - 19:00
Завершення: 21:55
Спляча красуня
Петро Чайковський
Спляча красуня

Лібрето Івана Всеволожського та Маріуса Петіпа за казкою Шарля Перро.
Хореографія Маріуса Петіпа.
У виставі використані хореографічні фрагменти Федора Лопухова, Юрія Григоровича.

СТИСЛИЙ ЗМІСТ

 

ПРОЛОГ

 

Король і королева святкують народження дочки — принцеси Аврори. Гості й придворні вітають щасливих батьків. Фея Бузку та інші добрі феї дарують новонародженій свої дарунки, наділяють Аврору прекрасними душевними якостями.

Та раптом перелякані слуги сповіщають церемоніймейстерові Каталабюту про прибуття злої феї Карабос. Карабос розгнівана, її забули запросити на урочистість. Король і королева намагаються умилостивити злу фею. Але лють її не знає меж: Карабос віщує юній Аврорі, що та засне вічним сном, як тільки вколе палець в’язальною спицею. Усіх гостей проймає жах... Та фея Бузку, покровителька принцеси, змушує фею Карабос покинути палац.

 

 

Дія перша

 

Картина перша

 

День народження Аврори. Їй виповнюється 16 років. Попри заборону короля? перед ворітьми палацу з’являються чотири поселянки-в’язальниці зі спицями. Несподівано на в’язальниць наштовхується Каталабют. Перелякані поселянки благають про помилування. Однак Каталабют невблаганний і віддає порушниць закону до рук варти.

З’являються король і королева у супроводі чотирьох принців — претендентів на руку принцеси Аврори. Король цікавиться чим завинили взяті під варту поселянки. Каталабют розповідає про причину арешту й показує речові докази. Переляканий король віддає наказ стратити поселянок. Королева й придворні дами благають його помилування. Адже сьогодні такий урочистий день! Король відпускає поселянок.

 

Картина друга

 

У палаці пишний бал. Чотири принци сватаються до Аврори, та жодний не хвилює її серце.

Тим часом з юрби гостей непомітно виходить стара й подає Аврорі коштовне веретено. Нічого не підозрюючи, принцеса бере дарунок. І в той же час коле руку спицею, схованою у пряжі. Смертельний холод обіймає Аврору, сили залишають її. Незнайомка скидає плащ, і всі впізнають злу фею Карабос.

З’являється фея Бузку. Вона не може знищити чорні чари Карабос, але здатна послабити їх. Фея запевняє всіх, що Аврора жива, вона лише заснула. Настане день, і поцілунок прекрасного принца розбудить її, а з нею — і все королівство. Фея Бузку занурює королівство у сон.

 

 

Дія друга

 

Картина перша

 

Минуло сто років. Принц Дезіре вийшов на полювання. Але від того він не має ніякого задоволення. Він мріє зустріти і покохати чарівну дівчину. Нараз перед Дезіре постає фея Бузку. За порухом її руки серед нереїд з’являється видіння сплячої Аврори. Заворожений Дезіре поривається до принцеси, однак видіння враз зникає. Дезіре благає фею Бузку відкрити таємницю сплячої красуні, яка заполонила його серце. Покровителька Аврори кличе принца до чарівного човна. Вони разом пливуть у казкове, занурене у сон королівство.

 

Картина друга

 

У сплячому королівстві панує безмовність. Не спить лише фея Карабос зі своїм почтом — вони нікого не пустять до палацу.

Побачивши фею Бузку і принца Дезіре, Карабос намагається заховати від них Аврору. Та дарма. Принц помічає сплячу красуню і, вражений її вродою, ніжно цілує. Чари Карабос втрачають силу. Аврора пробуджується. Разом з нею оживає все королівство. Дезіре просить у короля й королеви руки їхньої дочки.

 

 

Дія третя

 

Весілля Аврори і Дезіре. Прибувають гості, з’являються добра фея Бузку, феї Діамантів, Золота, Срібла і Сапфірів та герої чарівних казок — принцеса Флоріна і Голубий птах, Кіт у чоботях і Біла киця, Вовк і Червона Шапочка, Попелюшка і принц Фортюне. Феї вітають щасливих закоханих.

 

АПОФЕОЗ

 

Усі вславляють Аврору та Дезіре, які силою свого гарячого почуття перемогли зло й морок. Фея Бузку, уособлення вічного добра й світла, благословивши молодих, відпливає у своєму чарівному човні.

ПРО БАЛЕТ «СПЛЯЧА КРАСУНЯ» П. ЧАЙКОВСЬКОГО

«…А тепер скажу тобі, що мені «Спляча красуня» подобається від початку до кінця», – впевнено писав Петро Ілліч Чайковський своєму видавцеві П. Юргенсону у 1890 році, невдовзі після прем'єри балету.

Вимогливий до себе композитор досить рідко вдавався до таких оцінок щодо власних творів. Але у «Сплячій красуні» він не сумнівався. Цей балет став для нього одним із тих творів, працюючи над яким композитор відчував справжню радість художника. «Сюжет такий поетичний, такий вдячний для музики, що я просто був у захопленні від компонування і писав з тим теплом і бажанням, які завжди зумовлюють вартість твору», – писав П. Чайковський Н. Ф. фон Мекк.

Композитор не помилився у своїх сподіваннях. Балет «Спляча красуня», поставлений на сцені Маріїнського театру у Петербурзі 3 січня 1890 року, став видатною подією в історії музично-хореографічного мистецтва.

Прем'єра за участю найкращих танцівників петербурзької балетної трупи на чолі з Карлоттою Бріанцею – Авророю та Павлом Гердтом – Дезіре мала великий успіх, що зростав від вистави до вистави. «Спляча красуня» стала одним з найпопулярніших балетів.

П. Чайковський (1840 - 1893) працював над музикою балету вже маючи у творчому доробку ряд опер, симфоній, багато камерних творів. «Спляча красуня» – життєрадісний, світлий, святковий твір, де стверджується перемога життя над смертю, світлого над пітьмою, кохання й добра над чорною заздрістю та злом. Музика П. Чайковського наповнила казковий сюжет живими почуттями, внесла в нього риси реального життєвого конфлікту.

До П. Чайковського балетну музику писали, як правило, другорядні композитори. Вони не вбачали у балетній музиці серйозного жанру, тому відводили їй роль ритмічної основи для танців.

У балетах П. Чайковського музика, не втрачаючи танцювальності, піднялася до рівня образної характеристики персонажів та дії. Вперше хореографічна вистава будувалася за законами музичної драматургії. Цьому сприяла симфонізація балетної музики – збагачення її всіма засобами, притаманними найкращим досягненням симфонічної творчості. На думку відомого хореографа Ю. Григоровича, саме зі «Сплячої красуні» почалася епоха симфонічного балету. У «Лебединому озері» був зроблений перший крок до симфонізації балетних форм. У кінці ХІХ століття синтез музики та хореографії блискуче здійснився у балетах П. Чайковського та М. Петіпа».

Творча співдружність П. Чайковського з М. Петіпа у створенні «Сплячої красуні» виявилася дійсно щасливою. Маріус Петіпа (1819 - 1910), який походив з родини французьких акторів, понад 60 років прожив у Росії, знайшовши тут другу батьківщину, віддавши їй свій великий талант.

М. Петіпа розробив детальний та конкретний музично-сценічний план балету за сценарієм І. Всеволожського і давав композитору точні завдання, які той враховував при написанні балету. Але музика П. Чайковського за своєю глибиною, образною силою, яскравим новаторством значно перевершила задум М. Петіпа, допомогла балетмейстеру створити хореографічну партитуру, яка й надалі братиметься за основу всіх подальших постановок «Сплячої красуні».

П. Чайковський вважав цей балет одним з кращих своїх творів. Вершиною творчості стала «Спляча красуня» і для М. Петіпа. Хореографія тут не тільки винахідлива, але й образна, виразна, багатопланова, дає простір для розкриття широкої палітри почуттів людини. Побудувавши виставу на основі великих, поліфонічно складних танцювальних форм, композитор та балетмейстер досягли єдності музичної та хореографічної драматургії.

«Спляча красуня» починається вступом, що відображає основний кофлікт через зіткнення двох різко контрастних музичних тем, які стають лейтмотивом сил добра і зла. Ці сили уособлені в образах злої феї Карабос – чаклунки, яка намагається занурити світ у вічну темряву, та феї Бузку, яка дарує людям весну, красу, молодість, щастя. У виставі кожна з фей виступає зі своїм почтом. Темний, жахливий, злий світ Карабос створюється засобами пантоміми та гротескного танцю, а світлий, чарівний, людяний світ феї Бузку – засобами класичного танцю.

Найбільш широко і яскраво окреслюється образ принцеси Аврори – центральний у «Сплячій красуні». Вже у пролозі, у розгорнутій сцені фей, які приносять їй подарунки, окреслюється характер майбутньої героїні. Адже кожна з фей наділяє принцесу якостями: ніжністю, щедрістю, сміливістю… Далі образ Аврори розвивається у великих хореографічних сценах – адажіо. У першій дії це сцена Аврори з чотирма кавалерами – претендентами на її руку, у другій дії Аврора з'являється серед нереїд. Її образ викликає фея Бузку, щоб пробудити кохання принца Дезіре, який має врятувати Аврору від закляття Карабос. Центром третьої дії стає великий дует Аврори та Дезіре, котрий можна назвати торжеством всеперемагаючого кохання.

Образ Дезіре у виставі також поданий у розвитку. Фея Бузку пробуджує у ньому романтичні почуття, кличе юнака у таємничу далечінь. Сміливість та мужність принца врятує казковий світ від закляття злих чар.

Значне місце у виставі відведено жанровим сценам. Моменти напруженої драматичної дії, що виражають основний конфлікт, чергуються із дивертисментними епізодами, які змальовують середовище, де відбувається дійство. Проте всі вони підпорядковані розвитку основної дії. Це пролог, де перед глядачами розгортається придворне життя, потішний Каталабют, сцена в'язальниць, вальс з першої дії, гострохарактерні танці героїв казок і різноманітні варіації «коштовностей» у третій дії тощо.

У виставу включені розгорнуті симфонічні картини, розраховані на видовищне сприйняття – «Панорама», «Сонне царство».

Понад сто років не сходить з балетної сцени «Спляча красуня» Вперше у Київському театрі опери та балету вистава з'явилася 1938 року (диригент Я. Розенштейн, художник М. Ушин). Балетмейстер Галина Березова працювала над постановкою під керівництвом свого педагога професора Агрипини Ваганової, яка представляла класичну школу балету Маріїнського театру. У 1950 році постановку «Сплячої красуні» здійснив відомий російський балетмейстер Федір Лопухов разом з диригентом Борисом Чистяковим та художником Тетяною Бруні. Ще раз до балету театр звернувся у 1980 році. Над новою постановкою працював балетмейстер Валерій Ковтун, диригент Стефан Турчак, художник Ярослав Нірод. На віртуозних балетних партіях проходило становлення не одне покоління талановитих українських танцівників, таких як Лілія Герасимчук, Антоніна Васильєва, Микола Апухтін, Валентина Калиновська, Олена Потапова, Тетяна Таякіна, Раїса Хилько, Людмила Сморгачова, Ганна Кушнерьова, Веанір Круглов, Валерій Ковтун, Микола Прядченко, Віктор Яременко та інші.

У 1990 році постановна група у складі балетмейстера Віктора Литвинова, диригента Володимира Кожухаря, художника Юрія Білоненка здійснила постановку нової версії класичного балету. З 1998 р. «Спляча красуня» на сцені Національної опери України йде в оформленні художника Марії Левитської, продовжуючи хвилювати та приносити високу естетичну насолоду сучасному глядачу.

 

Вікторія Апанасенко

  • Фея Ніжності:
  • ОНІПКО Світлана
  • Фея Безтурботності:
  • ЧУПІНА Катерина
  • Фея Щедрості:
  • СІРОТІНА Катерина
  • Церемоніймейстер Каталабют:
  • СКУЗЬ Сергій
  • Галіфрон:
  • СКУЗЬ Сергій
  • Червона Шапочка:
  • НЕЛЕН Марія
  • Попелюшка:
  • ПЕТІ Катерина