Upcoming shows

Ballet in 1 act
Beginning: 19.02.2020 - 19:00
Completion: 21:00
Bolero
Maurice Ravel
Bolero
Scenario by L. Soloshyn and A. Shekera.
 
The premiere on the Kyiv stage took place on May 16, 1968.
 
 

 

 

 

SUMMARY
 
Spain. Above the vast space rises the altar of love. When the inexorable sun hides behind the horizon, and blissful coolness descends on the hot earth together with twilight, here every evening all those who are subject to the immortal fire of love gather for a mysterious religious rite.
 
The altar of love belongs to everyone!
 
But only one who sacrifices their burning heart to the goddess of love gets the right to it. There are many such people. The altar of love is never empty. One after another, loving couples occupy an honorable place on it.
 
A Young Girl who has not yet known love is waiting for her chosen one. And a miracle happened - he appeared, their love pure and innocent. The altar of love belongs to them. The happiness of the lovers is boundless. It would seem that no one and nothing can prevent the sacred striving of two loving hearts.
 
But an experienced Lady in black, tried-and-tested in the ways of love, appears with a “train” of many admirers. She liked the Young Man, and his love for the Girl aroused in her envy and jealousy. She decides in order to prevent it, to break their sacred union.
 
Inexperienced in love and succumbing to the temptation of an easy victory, the Young Man leaves the Girl and leads the endless "train" of the Lady’s admirers.
 
The Girl is in indescribable grief. After all, being hurt and trampled by her darling - she is feeling it for the first time.
 
Two elements struggle in the soul of the girl: love for the Young Man and the offended pride of a maiden. The Girl silences the heart and surrenders to the power of the mind. To punish, to teach the unfaithful one a lesson - that is her goal! Let him understand that love is stronger than experience and the ability to seduce. The young trembling of the Girl produces a magical effect on all. By the power of her charm she “tears away” the “train” of the Lady’s admirers and becomes the sovereign and infinite mistress of all those attending the ministry. She, as if holy, is raised by them upon the altar of love and they bow their knees before her. The Young Man realizes that he had committed a fateful mistake. He seeks the Girl, the Lady cuts his path, and she begs the Young Man not to leave her. But she no longer has the strength to keep the Young Man. He is at the feet of the Girl. Awaiting forgiveness. But betrayal in love is not forgiven.
 
The proud, free Girl, as a symbol of pure love, towers on the altar.
 
 

«БОЛЕРО» – НАЙПОПУЛЯРНІША СПАДЩИНА МОРІСА РАВЕЛЯ

Ініціатором створення твору виступила талановита російська танцівниця Іда Рубінштейн. Вона звернулася до композитора з проханням написати для неї балет. Моріс Равель закінчив партитуру досить швидко і вже 20 листопада 1928 року на сцені Паризької опери відбулася прем’єра «Болеро», яка згодом стала всесвітньо відомим твором.

Музика балету, танець Іди Рубінштейн, хореографія Броніслави Ніжинської та художнє оформлення Олександра Бенуа створили яскравий ансамбль, що захопив глядачів. Дія вистави відбувалася в іспанській таверні. На столі танцювала жінка. Її танець був центром, навколо якого нуртувало кохання й ревнощі. Але Равель уявляв собі цей балет дещо іншим. На сцені мав би розміститися корпус заводу, з якого виходили робітники та робітниці й танцювали на свіжому повітрі. На це композитора надихнули враження від давньої поїздки промисловими районами Бельгії та Рейну.

Незважаючи на те, що «Болеро» побудовано на іспанській тематиці, дослідники творчості Равеля відзначили, що темп і форма цього твору не мають нічого спільного з класичним болеро – парним тридольним танцем, якому властиві пожвавлений рух, енергійна зміна ритмічних фігур. До речі, темп равелівського «Болеро» вдвічі повільніший за темп класичного болеро. Очевидно, автор не мав наміру суворо дотримуватися традиційної трактовки популярного танцю і, як стало відомо, нерідко був байдужим до назв своїх творів, а іноді й не проти того, щоб дивувати своїх слухачів.

До цієї надзвичайної музики, сповненої протиріч між звабливою мелодикою у дусі іспанської пісенності та безпристрасним ритмом ледве чутного барабана, в різні часи зверталися такі відомі балетмейстери як Володимир Бурмейстер, Леонід Лавровський, Моріс Бежар…

Київська сцена збагатилася цим твором у 1968 році. І з того часу «Болеро» надовго увійшло до репертуару театру, приваблюючи глядачів своєю образністю та пластичністю.

Першою виконавицею партії головної героїні балету – Дівчини в білому – стала відома характерна танцівниця, заслужена артистка України Наталя Уманова.

Балетмейстер Анатолій Шекера, поставивши «Болеро» саме на Наталю Уманову, не помилився. Тогочасна преса відзначала, що у «Болеро» артистка виступила не просто танцівницею, а й актрисою, яка досягла великої драматичної виразності.

 

Світлана Горяная