Repertoire
50 minutes.
Libretto and choreography by A. Rekhviashvili based on the novel by Longus.
Premiered on the stage of the Kyiv Opera on November 30, 2014.
Prologue
On the island of Lesbos, in a meadow at the edge of a sacred wood stands a grotto hewn out of rock, at the entrance of which is an antique sculpture of three Nymphs. Somewhat toward the background, to the left, a large rock vaguely resembles the form of the god Pan. In the background sheep are grazing. It is a bright spring afternoon. When the curtain rises, the stage is empty. Youths and girls enter, carrying gifts for the Nymphs in baskets. Gradually the stage fills. The group bows before the altar of the Nymphs. The girls drape the pedestals with garlands.
Scene 1
In the far background, Daphnis is seen following his flock. Chloé joins him. They proceed toward the altar and disappear at a bend. Daphnis and Chloé enter at the foreground and bow before the Nymphs.
Scene 2
The laughter ceases at the sight of the radiant group formed by the embracing Daphnis and Chloé. The group withdraws, taking along Chloé. Daphnis remains, immobile, as if in ecstasy. Then he lies face down in the grass, his face in his hands. Lyceion enters. She notices the young shepherd, approaches, and raises his head, placing her hands over his eyes. Daphnis thinks this is a game of Chloé’s but he recognizes Lyceion and tries to pull away.
Scene 3
A group of brigands burst on stage, capture the girl and carry her off. Daphnis enters looking for Chloé. He discovers on the ground a sandal that she lost in the struggle. Mad with despair, he curses the deities who were unable to protect the girl, and falls swooning at the entrance of the grotto. As night falls, an unnatural light suffuses the landscape. Voices are heard from off stage, at first very distant. A trumpet calls and the voices come nearer. There is a dull glimmer. We are in the pirate camp on a very rugged seacoast. In the background is the sea. Bryaxis commands that the captive be brought. Chloé, her hands tied, is led in by two pirates. Bryaxis orders her to dance. Chloé performs a dance of supplication. She tries to flee, but she is brought back violently. Despairing, she resumes her dance. Again she tries to escape but is brought back again. She abandons herself to despair, thinking of Daphnis. Bryaxis tries to carry her off. Although she beseeches, the leader carries her off triumphantly.
Scene 4
Morning at the grotto of the Nymphs. Chloé reappears and interprets in her dance the accents of the flute. The dance becomes more and more animated and, in a mad whirling, Chloé falls into Daphnis’s arms. Before the altar of the Nymphs, he pledges his love, offering a sacrifice of two sheep. A group of girls enters dressed as bacchantes, shaking tambourines. Daphnis and Chloé embrace tenderly.
З історії створення балету "Дафніс і Хлоя" Моріса Равеля
З ім'ям Лонга дійшла до нас "Пастуша повість про Дафніса і Хлою", написана в другій половині III століття – поетична історія про закоханих пастуха й пастушку.
Лонг – фігура загадкова: точно невідомі роки його життя, народився він, нібито, на грецькому острові Лесбос. Деякі дослідники твердять, що такого письменника не існувало, а ім'я Лонг – усього лише псевдонім.
Подібно до Гомерових поем, роман Лонга розвивається у двох планах. Перший присвячений життю селян, другий – сільським божествам, які від народження Дафніса і Хлої піклуються про них, оберігаючи від життєвих неприємностей. У романі фігурують німфи, фавни, сатири і бог Пан –покровителі села й сільської природи, зображення яких стояли на околицях селищ, біля печер і джерел. Зовнішньої дії в повісті небагато. Увага автора зосереджена на зображенні переживань Дафніса і Хлої, двох підкинених і вихованих пастухами дітей.
Роман-ідилія Дафніс і Хлоя (Daphnis kai Сhlоe) був широко відомий в Італії в епоху Відродження, його читали і любили у Візантії. Особливою популярністю він користувався в XV—XVI ст. у середовищі придворної аристократії, яка захоплювалася пастораллю. За новіших часів твір Лонга викликав захоплений відгук Ґете, а, починаючи з XVI ст., багато разів перекладався всіма європейськими мовами.
За мотивами роману давньогрецького письменника Моріс Равель створив однойменний балет «Дафніс і Хлоя» (фр. Daphnis et Chloé).
У 1909 М. Равель почав працювати над написанням музики до балету на замовлення антрепризера Російських сезонів у Парижі Сергія Дягілєва, сценарій написав відомий хореограф-реформатор Михайло Фокін.
Композитор назвав «Дафніса і Хлою» «хореографічною симфонією». М. Равель відзначав: «У цьому творі я задумав дати велику музичну фреску, в якій не стільки прагнув відтворити справжню античність, скільки закарбувати Елладу моєї мрії, близьку тим уявленням про стародавню Грецію, яке втілене у творах французьких художників і письменників кінця XVIII століття».
Музика балету «Дафніс і Хлоя» відрізняється стриманою пристрасністю, що ріднить її з романтичними творами, яскравістю гармонійних фарб, розмаїтістю й вишуканістю оркестрових засобів.
Михайло Фокін втілив у пластиці чисті лінії давньогрецьких барельєфів, також дикі танці піратів, шалену пристрасть вакханалії. Прем'єра балету відбулася в паризькому театрі Шатле 8 червня 1912 року, диригував П’єр Монте. Партії виконали прославлені російські артисти Вацлав Ніжинський і Тамара Карсавіна. Незважаючи на це, балет мав досить середній успіх. Згодом балет був поставлений на багатьох сценах світу різними балетмейстерами.
На сцені Національної опери України балет «Дафніс і Хлоя» Моріса Равеля був поставлений у 1969 році. Київську інтерпретацію балету здійснили диригент Стефан Турчак, хореограф Анатолій Шекера та художник Данило Лідер.
Нинішню постановку балету «Дафніса і Хлої» підготували: Микола Дядюра (диригент-постановник), Аніко Рехвіашвілі (лібрето і хореографія) та Марія Левитська (художнє оформлення). Нова сценічна трактовка балету – сучасний погляд на класичний твір, давньогрецька історія слугувала лише натхненням для постановників, адже фабула суттєво змінена. Історія походження героїв, перипетії з їх викраденнями відкинуті, автори балету зосередилися лише на почуттях юних закоханих.
