Новини

З глибоким сумом сповіщаємо, що 1 червня 2025 року на 87 році життя завершився земний шлях легендарної балерини, педагога-репетитора, народної артистки України Валентини Калиновської.

Понад два десятиліття своїм яскравим і натхненним талантом вона чарувала шанувальників балету у виставах класичного і сучасного репертуару, розкривала мовою танцю в його академічно-класичному вимірі найскладніші характери. Її гастрольні виступи на найпрестижніших світових балетних сценах донесли досягнення прекрасного українського балетного мистецтва закордонним глядачам, що відкрило йому шлях до найвизначніших міжнародних фестивалів. Вона стала першою українською балериною, удостоєною почесного звання народної артистки СРСР. І це стало визнанням всього українського балету.

Бути першою – така їй випала доля. Самородок, що виріс у сім’ї, яка до балету і мистецтва не мала стосунку, вона повинна була неодмінно довести своє право на винятковість. Батько, який не надто вітав вибір дочки, сказав якось, як печатку поставив: якщо вже обрала таку професію, то має бути першою. Прийшовши 1957 року по завершенні навчання у Київському хореографічному училищі до столичного театру опери та балету, Валентина Калиновська недовго проходила школу кордебалету. Її потужний артистичний потенціал вже за два місяці вивів її до лав солісток. Підтримувана своїм партнером Робертом Клявіним, котрий вже у студентці розгледів солістку, вона яскраво й сміливо буквально злетіла у балетні небеса, адже першою її сольною партією була дівчина-птах Сюїмбіке у дуже популярному на той час балеті-легенді «Шурале». Птах, що спалює крила заради земної любові. Практично одразу і назавжди визначилося коло ролей, в яких яскраво виблискував її талант класичної балерини драматичного амплуа: Егіна в «Спартаку», Господарка Мідної гори в «Кам’яній квітці», Мехмене-бану в «Легенді про кохання», Медора в «Корсарі», Мірта у «Жізелі», Зарема у «Бахчисарайському фонтані», Франциска у «Блакитному Дунаї», іскрометні іспанки Кітрі у «Дон Кіхоті», донна Анна у «Камінному господарі» і, безумовно, Кармен – перша на київській сцені та еталонна для наступних поколінь виконавиць. Кожна героїня – справжній потік пристрастей, характеру, почуттів; невблаганність і самозречення – два полюси жіночої пристрасті. Вистави у неповторному високохудожньому виконанні Валентини Калиновської увійшли до золотого фонду українського хореографічного мистецтва. Вона вражала глядача динамічним стрибком, виразною пластикою тіла, акторською майстерністю.

Її пам’ятатимуть і як чудового педагога та організатора театральної справи на посту завідувачки балетної трупи Національної опери України і віце-президента Української академії танцю. Чотири десятиліття Валентина Калиновська віддавала свої знання та вміння, виховавши кілька поколінь танцівників.

Ми втратили яскраву творчу особистість, танцівницю, виконавська манера якої запам’яталася високим академізмом, тонкою культурою, артистизмом. Ім’я Валентини Калиновської назавжди збережеться в серцях тих, хто працював з нею, хто бачив її неповторний натхненний танець на сцені, у численних відеозаписах, які закарбували для нащадків золоту добу українського балету.

Вічна і світла пам’ять великій балерині й прекрасній людині!

Прощання відбудеться 4 червня, у середу з 11-00 до 12-00 у фойє театру