Афіша театру
У програмі представлена хореографія чотирьох легендарних балетмейстерів: Вільяма Форсайта (США), Джона Ноймаєра (США), Ханса ван Манена (Нідерланди), Олексія Ратманського (Україна – США).
Вперше на сцені Національної опери України виконають два хореографічні номери у постановці Вільяма Форсайта: Bach Duet і Slingerland Duet. Глядачі матимуть можливість познайомитись з особливою філософією цього американо-німецького хореографа, який, зберігаючи класичну «лексику», деконструює уявлення про положення тіла у просторі й наповнення сценічного простору методологією пошуку.
На запрошення театру хореографію В. Форсайта на сцені Національної опери України втілює Олег Климюк, випускник Київського державного хореографічного училища, класу Володимира Денисенка та Вадима Авраменка, артист балету Національної опери України у 1994–1999 роках. Подальша кар’єра його розвивалася у Німеччині, як танцівника, педагога, балетмейстера. Працював з відомими хореографами, зокрема з В. Форсайтом. Був безпосереднім учасником постановки Bach Duet і виконавцем Slingerland Duet у Німеччині. Наразі Олег є керівником освітнього хореографічного проєкту «ART of» (Цюрих, Швейцарія).
У програмі вечора також твори, які вже встигли стати частиною репертуару і полюбилися глядачам: «Весна і осінь» Джона Ноймаєра, «5 танго» Ханса ван Манена і «Елегія воєнного часу» Олексія Ратманського.
*****
Вільям Форсайт / William Forsythe – видатний американський хореограф, який трансформував класичний балет, впровадивши елементи модерну та деконструкції.
Народився в Нью-Йорку. Хореографічну освіту здобув у Флориді. У 1971 приєднався до трупи Балету Джоффрі, трьома роками пізніше став членом трупи Штутгартського балету, де вперше виступив хореографом: «Urlicht» (1976), «Сон Галілея» (1978), «Орфей», «Пісні любові». Вважається одним із блискучих «випускників» штутгартської «кузні хореографів», заснованої Дж. Кранко – поряд із Джоном Ноймаєром та Іржі Кіліаном. Упродовж наступних років ставить для балетних труп Мюнхена, Гааги, Лондона, Базеля, Берліна, Франкфурта-на-Майні, Парижа, Нью-Йорка та Сан-Франциско.
З 1983 по 2004 – директор Франкфуртського балету, де поставив такі роботи: «Артефакт» (1984), «Кроки» (1985), «Посередині, трохи на піднесенні» (1987, Паризька Опера), «Вражаючи царя» (1988), «Теорема Лімба» (1991, у співпраці з композитором Томом Віллемсом та дизайнером Іссеї Міяке), ALIE/NA(C)TION (1992), «Ейдос:Телос» (1995), «Безмежний дім» (1999), KAMMER/KAMMER (20003) та ін. Також ставить балети для «Нью-Йорк Сіті балет» (Behind the China Dogs, 1988, і Херман Шмерман, 1992), Королівського Балету (Firstext, 1995), Голландського театру танцю.
Його постановки виконуються в усьому світі, включаючи Шведський Королівський балет, Данський Королівський балет, Балет Ліонської опери, Star Dance Company (Токіо), Балет Німецької державної опери (Берлін), Балет Дюссельдорфської опери, Нюрнберзький балет, Державний балет (Відень) та ін.
Після закриття Франкфуртського балету в 2004 році Форсайт засновує власну компанію – The Forsythe Company, що базується в Дрездені та Франкфурті-на-Майні. Найбільш важливі роботи, створені Компанією Форсайта – «Три атмосферні етюди» (2005), «Ніде і водночас скрізь» (2005), «Ти зробив з мене монстра» (2005), «Гетеротопія» (2006), «Так, ми не можемо».
Продюсує та бере участь у створенні великої кількості архітектурних та перфоманс-інсталяцій, які виставлялися у Луврі, на венеціанській Бієнале та інших значних майданчиках. Його короткометражний фільм «Соло» був представлений 1997 року на Бієнале Вітні. Позначив нову віху в розвитку навчання танцю, випустивши 1994 року перший у своєму роді комп'ютерний продукт «Технології імпровізації: Інструмент для аналітичного танцювального розуму», який використовується балетними компаніями, танцювальними школами, університетами, архітекторськими програмами додаткової освіти та середніми школами.
Університети та культурні центри усього світу часто запрошують Форсайта як викладача. Він є одним із співдиректорів та викладачів програми Європейської Мережі Учнів Танцю. Почесний член Центру Лабана у Лондоні, почесний доктор Нью-Йоркської Джульярдської школи та Коледжу музики та ігрових мистецтв.
