Афіша театру

СТИСЛИЙ ЗМІСТ

Дія перша

У священному лісі молоді воїни полюють на тигра. Солор доручає факіру Магдаваї передати Нікії, що чекатиме на неї вночі біля храму.

Урочистою появою Великого браміна, жерців та баядерок – служок храму, розпочинається свято поклоніння вогню. Кульмінація урочистостей – танець прекрасної баядерки Нікії.

Пристрасне кохання до Нікії змушує Великого браміна забути навіть про священний сан та пов’язану з ним обітницю безшлюбності. Він обіцяє всі багатства Індії, все, чого їй забажається. Але Нікія не в змозі приховати своєї огиди до браміна.

Ніч. Таємне побачення Нікії й Солора охороняє Магдавая. Великий брамін помічає їх і клянеться помститися закоханим.

Солор пропонує Нікії тікати. Далеко від цих місць, там, де їх не знають, вони будуть щасливі. Баядерка згодна, та Солор повинен дати клятву на вічну вірність їй.

Ранок. Раджа Дугманта оголошує своїй дочці Гамзатті, що вона стане дружиною найкращого й найхоробрішого воїна князівства – Солора. Гамзатті щаслива, а Солор розгублений: він не сміє відмовитись від високої честі, проте кохає Нікію, якій дав клятву вірності.

Для здійснення обряду посвячення Гамзатті в наречені до палацу запрошують Нікію. Приходить і Великий брамін. Прагнучи позбутися суперника, він розповідає раджі про кохання Нікії й Солора. Дугманта розлючений, проте рішення не змінює: Солор буде чоловіком його дочки, а баядерка мусить вмерти. Брамін не чекав такої розв’язки, тому погрожує навіть карою Божою за смерть баядерки, але Дугманта невмолимий.

Гамзатті підслухала цю розмову. Вона наказує невільниці привести Нікію і начебто ненароком показує їй портрет свого нареченого. Нікія у відчаї, вона протестує, Солор кохає лише її і належатиме тільки їй! Гамзатті просить Нікію відмовитися від Солора, але баядерка готова скоріше вмерти, ніж розлучитися з коханим. Розгнівана Нікія заносить над суперницею кинджал. Невільниця, яка вчасно з’явилася, ледве стримує її.

Дочка раджі клянеться: Нікія помре.

Дія друга

Сад перед палацом раджі. Весілля Гамзатті й Солора. 

Нікія не в змозі приховати своє горе, та за обрядом вона зобов’язана танцювати на святі. Їй підносять кошик квітів. Раптом із нього з’являється змія і смертельно жалить баядерку. Це – помста Гамзатті.

Великий брамін обіцяє протиотруту, якщо Нікія забуде Солора, проте вона лишається вірною своєму коханню. Вмираючи, Нікія нагадує коханому його клятву.

Дія третя

Солор невтішний. Його мучить каяття. Магдавая хоче відволікти юнака від тяжких дум, кличе заклинателя змій. Під звуки флейти Солор впадає у сон.

Перед ним із мороку виникає царство тіней. Довгим ланцюжком спускаються вони з гір. Він бачить Нікію, яка кличе його до себе...

«Баядерка» – знакова назва в історії київського балету: його днем народження вважається 2 жовтня 1926 р., коли в Київській державній академічній українській опері балетмейстером Л. Жуковим, диригентом М. Бакалейниковим, художником М. Левіним був поставлений цей екзотичний шедевр балетної класики. Головні партії виконували М. Рейзен (Нікія), Л. Жуков (Солор), О. Гаврилова (Гамзатті), О. Сталінський (Великий брамін), О. Бердовський (Дугманта). Вистава недовго була в репертуарі. У ті часи, коли богом сцени був експеримент, постановки «Баядерки» оголошувалися архаїчним видовищем, еталоном так званої «імператорської гранд-вистави», зневажливо йменувалися «вампукою».

Та все ж було і в сюжеті, і в хореографічному втіленні безліч справжнього, а картина «Тіні» здобула світове визнання і вважається одним з хореографічних шедеврів.

Балет «Баядерка», уперше показаний у 1877 році на сцені Петербурзького Великого театру, став не тільки подією сезону, не тільки одним із найкращих творів Маріуса Петіпа, а й етапною виставою тогочасного балету. «Баядерка» була названа енциклопедією танцю XIX століття і поєднувала в собі творчі здобутки не тільки Петіпа, але й таких видатних митців, як Ф. Тальоні, Ш. Дідло, Ж. Перро, А. Сен-Леон.

Ідея і сюжет «Баядерки» перегукувалися з балетом «Сакунтала» Ернеста Райнера, поставленого 1858 року на паризькій сцені рідним братом Маріуса – Люсьєном Петіпа. Маріус Петіпа значно збагатив сюжетний розвиток, ускладнив стосунки героїв, надав образу Нікії трагічного звучання. Критика захоплено вітала «нову, вишукану, екзотичну гранд-виставу». Та все ж недооціненими залишилися не тільки втілення образу Нікії, а й сцена «Тіней». Вважалося, що балетмейстеру, «як ніколи раніше вдалося втілити масовий кордебалетний танець, знайти йому належне місце у виставі». Разом із «Тінями» на сцену прийшла поетика образності, яка стає домінуючим драматургічним елементом хореографічної вистави. Уже це зробило прем’єру «Баядерки» Л. Мінкуса явищем мисте­цького життя, хоч і не вповні усвідомленого в той час.

Мелодраматичний сюжет давав найширший простір для ефектної видовищної вистави. Та постановка Маріуса Петіпа вимагала не тільки високої танцювальної майстерності, але й уміння творити образ, показувати його в розвитку.

Подальші інтерпретації значно змінили хореографічну партитуру Маріуса Петіпа, корективи вніс і час. Зникло нагромадження другорядних екзотичних танців, точнішою і стрункішою стала структура вистави. Та все найкраще з першої постановки залишилося жити, знайшло своє сценічне втілення у подальших постановках по всьому світі.

Після першої київської постановки «Баядерки» пройшло чимало часу, перш ніж за неї взявся видатний український танцівник і балетмейстер Валерій Петрович Ковтун. Прем’єра на сцені Київського державного академічного театру опери та балету ім. Т. Г. Шевченка відбулася 27 червня 1985 року і відтоді з невеликою перервою не зникає з репертуару. На цій постановці виросло кілька поколінь танцівників. Головні партії у київській «Баядерці» виконували видатні українські танцівники – Р. Хилько, Т. Таякіна, Л. Сморгачова, Г. Кушнерьова, Т. Боровик, О. Філіп’єва, Т. Белецька, Г. Дорош, Т. Голякова, Н. Лазебнікова, О. Голиця, Н. Мацак, О. Шайтанова, А. Шевченко (Нікія); Т. Литвинова, Л. Данченко, Н. Хоменко, I. Дворовенко, Ш. Такіта, О. Кіф’як, Т. Льозова, І. Борисова, К. Козаченко, Ю. Москаленко (Гамзатті); В. Ковтун, М. Прядченко, С. Лукін, В. Яременко, В. Відінєєв, К. Костюков, С. Кравець, М. Мотков, Г. Жало, Д. Матвієнко, А. Дацишин, С. Сидорський, Д. Недак, Я. Ваня, А. Гура, В. Іщук, О. Стоянов, Д. Чеботар, М. Сухоруков (Солор); В. Литвинов, В. Рибій, Д. Клявін, С. Сєрков, О. Токар, В. Чуприн, О. Коваленко, С. Литвиненко (Великий брамін); Є. Косменко, А. Бабенко, І. Погорілий, Ю. Тарасов, В. Турищев, Є. Колесник, С. Єгоров, Р. Бенціанов, Х. Сугано, В. Нетруненко, Я. Ткачук, М. Ковтун (Магдавая); Л. Житникова, І. Задаянна, Н. Єгорова, Н. Косенко, К. Тарасова, М. Ткаленко (Ману); В. Волошин, І. Погорілий, В. Яременко, А. Козлов, А. Ороховський, О. Ратманський, В. Буртан, Є. Колесник, Р. Бенціанов, Я. Мергалієв, К. Пожарницький, І. Бойко, Є. Лагунов, Є. Клименко, С. Клячин, О. Скулкін (Божок).

Київська постановка «Баядерки» має широку гастрольну географію, викликає захоплені відгуки світової преси, а також приваблює на сцену Національної опери України світових зірок балету: у партії Солора кияни мали змогу бачити прем’єра Мюнхенського балету, Королівського театру Голландії, Королівського Балету Лондона Метью Голдінга, соліста Вашингтонського балету Брукліна Мака.