Репертуар

У 1910 році Михайло Фокін поставив одноактний балет на музику симфонічної сюїти Миколи Римського-Корсакова «Шехеразада» для антрепризи Сергія Дягілєва. Сюжетом для постановки послужила одна з арабських казок збірки «Тисяча і одна ніч»  –  «Про царя Шахріара і його брата».

Прем’єра відбулася під час "Російських сезонів у Парижі" 4 червня 1910 року і мала колосальний успіх: новаторська хореографія, екзотичне оформлення балету (художник Лев Бакст), славетні виконавці Іда Рубінштейн (Зобеіда) та Вацлав Ніжинський (Золотий раб).

Пізніше балетмейстери неодноразово зверталися до цієї симфонічної сюїти, однак хореографічне втілення Фокіна залишилося еталонним.

      *    *    *

"Київська постановка «Шехеразади» захоплює виразно окресле­ними танцювальними характера­ми персонажів, багатоплановими і барвистими масовими композиці­ями. Примхливі й ефектні пластич­ні візерунки та лейттеми спліта­ються в масштабну хореографічну сюїту, гранично підпорядковану настроям й емоційному змістові музичної драматургії. Вистава бук­вально з перших епізодів вражає гармонією музики, хореографії, розмаїтого колористичного декораційного живопису та першокласним, філігранно відпрацьованим сценічним рішенням, в яке дуже вдало вписані постаті головних персонажів.

Симфонічна сюїта М. Римського-Корсакова ожила в монументальному балетному полотні, де кожна пластична деталь, кожен ду­ет, ансамбль, кожна кордебалетна композиція підпорядковані розвиткові рельєфних, екзотич­них, сповнених експресії музичних образів. Ураховуючи індивідуаль­ності провідних солістів, що готу­вали головні ролі, балетмейстер винахідливо й переконливо ство­рив хореографічну партію кож­ного героя".

Ю. Станішевський («Шехеразада» в Національній опері», 06.10.2001)