Афіша театру

Балет на 2 дії
Початок: 29.11.2016 - 19:00
Завершення: 21:00
Грек Зорба
М. Теодоракіс
Грек Зорба
Лібрето Лорки Мясіна
за однойменним романом Нікоса Казантзакіса. 
 
 
 
 
 
 
 

СТИСЛИЙ ЗМІСТ

 

Події розгортаються у грецькому містечку. Сюди приїздить американський турист Джон, аби взяти участь у прадавніх діонісійських містеріях.

Джон закохується у гречанку Марину, нерозділеним почуттям до якої палає її співвітчизник Маноліос.

Місцеві мешканці вороже ставляться до іноземця. Невідомо, як далі розвивалися б події, якби не поява Зорби – вільної й неупередженої людини, яка дуже відрізняєть­ся від своїх земляків. Він, наче кидаючи виклик, зав’язує із Джоном ділові стосунки, а врешті починає товаришувати, розкриваючи іноземцеві глибинний сенс прадавніх ритуальних танців прихильників Діоніса.

Мадам Хортонс, колишня субретка, закохується у пристрасного Зорбу, який відгу­кується на її почуття. Невгамовний Зорба знов вирушає у мандри. Повернувшись, він одружується з Хортонс.

Кохання Марини і Джона розквітає. Але ворожість містян спалахує з новою силою, спровокована мстивими ревнощами Маноліоса. Марина гине, затоптана натовпом. Американця ж від розправи рятує Зорба. Він марно намагається танцем розрадити від­чай Джона.

Тим часом від сухот помирає і мадам Хортонс. Тепер уже Джон втягує Зорбу у звичну стихію танцю. Разом їм вдається згуртувати людей, заряджаючи їх життєстверджую­чою енергією. Життя має продовжуватися, треба сподіватися на краще майбутнє: саме в цьому й міститься послання танцю Зорби, вчителя та наставника Джона. Народний танок сиртакі відображає всепереможну енергію грецького народу, давньої сильної нації, яка втілилася в Зорбі. Цю енергію не можна знищити, завдяки їй світ продовжує жити.

 

 

СИРТАКІ ЯК СИМВОЛ ЖИТТЯ

Це вистава про волелюбного та життєрадісного грека Зорбу. Його дух і тіло, що пе­ребувають у вічному русі, вимагають виходу енергії, яка реалізується в шаленому та захоплюючому танці, де сконцентрована вся суть буття народу, блудним сином якого він є. Він заражає життєлюбством оточуючих і примиряє в танці місцевих мешканців та чужинця-романтика Джона, який своєю появою порушує їхнє звичне життя аж до дра­матичної розв’язки. Це вистава про трагічне, але всепереборне кохання, про невмоли­мі втрати, які попри все не здатні зупинити життя.

Усі перипетії нехитрого сюжету, як дороги до Риму, ведуть до сиртакі – танцю, яким так славиться балет «Грек Зорба» і який став символом Греції. Складний, ритмічно рва­ний, запальний танець, що виводить героїв із трагічного глухого кута, поволі повертає їм і глядачам радість життя, символізуючи його перемогу над смертю. Авторський хо­реографічний варіант танцю увібрав у себе ритми та рухи з різних народних танців Греції та Криту, графіка яких дійшла до наших днів як мінімум із середньовіччя, пере­ломившись у танці моряків «Нафтико», а також найнесподіванішим чином в одноймен­ному художньому фільмі 1964 року фантазією актора Ентоні Квінна, який вигадав і саму назву «сиртакі» за співзвучністю з грецьким танцем «сіртос».

Коли у Мікіса Теодоракіса народилася знаменита мелодія, що миттєво стала народ­ною, танець став обростати все новими елементами та варіантами. Лорка Мясін, по­ставивши балетну версію запального сиртакі й тісно вплітаючи її у драматичну та хо­реографічну канву вистави, висловив своє творче кредо щодо театру: «Театр нагадує мені церкву. Після вистави душа провітрюється, позбавляється всього негативного і насичується любов’ю».

 

Лариса Тарасенко