Персони
Soprano
БАХРІТДІНОВА-КРАВЧУК Ксенія
Випускниця Львівської Національної музичної академії ім. М. Лисенка (2013 р.).
Закінчила два відділи: академічного співу та фортепіано. Як вокалістка навчалася в класі проф. Г. Ю. Дашак.
Лауреат Академічної стипендії Президента України та стипендії ім. Соломії Крушельницької. Лауреат І премії Всеукраїнського конкурсу вокалістів ім. Т. Терен-Юскова (м. Львів, 2008 р.), лауреат ІІ премії Міжнародного конкурсу «Мистецтво XXI століття» (м. Ворзель, 2010 р.), лауреат І премії IV відкритого конкурсу молодих вокалістів ім. А. Солов’яненка (м. Донецьк, 2013 р.), лауреат I Міжнародного Різдвяного конкурсу вокалістів (м. Мінськ, 2014 р.), лауреат ІІ премії IV Міжнародного Різдвяного конкурсу вокалістів (Мінськ, 2017 р.).
З 2013 р. – солістка ХНАТОБу ім. М. В. Лисенка.
Викладала на кафедрі сольного співу у ХНУМ ім. І. П. Котляревського.
Партії в репертуарі:
Наталка («Наталка-Полтавка» М. Лисенка)
Оксана («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського)
Донна Анна, Фіорділіджі («Дон Жуан», «Так чинять усі жінки» В. А. Моцарта)
Чіо-Чіо-сан, Лю, Мімі («Мадам Баттерфлай», «Турандот», «Богема» Дж. Пуччіні)
Дездемона, Амелія («Отелло» Дж. Верді)
Мікаела («Кармен» Ж. Бізе), Маргарита («Фауст» Ш. Гуно)
Татьяна, Іоланта («Євгеній Онєгін», однойменна опера П. Чайковського)
Земфіра («Алеко» С. Рахманінова)
Джульєтта («Казки Гофмана» Ж. Оффенбаха)
Принцеса («Кіт у чоботях» Ю. Шевченка) та ініші.
Із сольними концертами гастролювала в Україні, Молдавії, Польщі, Німеччині, Іспанії, Казахстані, Швеції, Ізраїлі, ОАЕ тощо. Представляла Україну на Фестивалі до ювілею В.А. Моцарта у Китаї (2016 р.), Мiжнародному фестивалi класичноi музики в Алжирi (2018 р.), "Равенна фестиваль" в Італії (2018 р.).
У неї чудовий ліричний голос, який чудово звучить із драматичною інтенсивністю, але також виражає ніжні почуття чудовим піанісимо. Дві її арії були виконані майстерно, а її зворушлива «Morrò, ma prima in grazia» не залишила байдужим нікого з присутніх. Так само вона була чудовою в сцені на пагорбі шибениці, який тут більше нагадував грецький храм. Пристрасть вибухнула, і Амелія ледь не затьмарила Густава вокальною силою - але це все. Вона також переконлива актриса, і її сценічна поява захопила всю аудиторію.
Вона – наскільки можна побачити з можливо віддаленого місця – чудова виконавиця. Жива, пристрасна і спокуслива. Гарна та сильна. Її голос – наскільки можна почути – здатний на все. Сяє у високих нотах, драматичний у всьому, легко переходить від потужного до найвишуканішого. Зірка. І як така, вона добре доповнюється двома чоловіками, з якими доля її звела: Один із них – шериф Джек Ренс, якого співає данський співак Ларс Фоссер з тим, що звучить як сильний і авторитетний бас-баритон, який чергується між жорстким босом і нещасним коханцем, чутливою натурою і суворою людиною. Інший – Дік Джонсон/Рамірес, роль, яку південнокорейський тенор Джеймс Лі наділяє – як здається – великою авторитетністю. Він, здається, майстерно володіє драматизмом, душевністю, силою і чистим бельканто. Він завершує тріо, яке є центром у «Дівчині із Заходу». Це сузір’я, без якого нічого б не вийшло.
