Афіша театру

Дія 1

У розкішному домі Віолетти Валері – гучно й велелюдно, паризька куртизанка приймає гостей. Вона – справжня столична «зірка», оточена численними шанувальниками її краси. Весело й невимушено летить час. Гастон представляє господарці Альфреда де Жермона, який нещодавно приїхав до Парижа з провінції. Альфред закоханий у Віолетту. На прохання гостей та за бажанням Віолетти Альфред співає застольну – гімн коханню та радощам життя.

Розпочинаються танці, та раптова слабкість змушує Віолетту покинути гостей. Поряд із нею опиняється Альфред. Він стривожений, просить поберегти себе, змінити життя, відмовившись від галасливих вечірок. Пристрасно й ніжно юнак освідчується в коханні, яке заполонило його серце. За безтурботністю та переконаннями, що вони не пара, Віолетта ховає хвилювання. Цей юнак, здається, пробуджує незнане почуття в її душі. Вона дарує Альфреду квітку, призначаючи побачення.

Розпалені вином, танцями та веселощами, повертаються гості. Вони дякують господині за прийом і розходяться. На самоті Віолетта, охоплена новим для неї почуттям, починає мріяти про взаємне кохання, інше життя. Та раптом пекуча думка стискає її серце: хіба може вона, хвора, самотня, думати про щастя? Жити залишається недовго, то ж Віолетта вирішує, що її доля – лише розваги й насолоди. Але сум’яття вносить голос Альфреда, його слова про кохання, що линуть здалеку.

Дія 2

Віолетта з Альфредом покинули Париж, оселившись у затишному будинку в передмісті. Альфред згадує, що минуло вже три місяці, відколи вони залишили розкішне столичне товариство, живуть щасливо, кохаючи одне одного.

Його роздуми перериває Анніна. У розмові з нею Альфред дізнається, що через скрутне матеріальне становище, Віолетта таємно розпродає усе своє майно. Знічений, відчуваючи сором, він поспішає до Парижа, аби роздобути гроші.

Віолетта отримує запрошення на вечірку від Флори та, сміючись, відкладає його як непотрібне. Входить Жорж Жермон – батько Альфреда. Він приїхав із твердим наміром змусити недостойну жінку розірвати стосунки з його сином. Аристократ звинувачує Віолетту в тому, що вона веде Альфреда до загибелі та розорення.

Віолетта ображена. Вона показує Жермону документи, що свідчать про намір продати майно. Зізнається, що кохає Альфреда, каяттям спокутувавши гріхи минулого. І хоча Жермон вражений силою та щирістю її почуттів, та все ж просить про жертву заради своєї доньки, щастю якої загрожує сумнівний зв’язок Альфреда з Віолеттою.

Віолетта у відчаї. Вона зізнається, що смертельно хвора, жити їй залишається недовго, а кохання Альфреда – єдиний промінь у її житті, дівчина просить не розлучати їх. Але батько невблаганний. Він переконує Віолетту, що цей союз приречений. Віолетта поступається, погоджується розлучитись із коханим. Залишившись на самоті, вона сідає писати йому повідомлення, але повернення Альфреда перериває її.

Альфред повідомляє, що отримав суворого листа від батька, який приїхав, але хлопець вірить, що, побачивши Віолетту, батько змінить свою думку про неї. Віолетта надзвичайно схвильована, вона плаче й сміється, зізнається в коханні, вимагає клятв у відповідь. Здивований молодий чоловік відповідає ніжністю, намагається заспокоїти кохану, але вона раптово прощається та вибігає.

Роздуми Альфреда перериває повідомлення від Віолетти. Відчуваючи тривогу, він не одразу наважується відкрити його, прочитавши, впадає у відчай. Повертається Жорж Жермон. Він намагається переконати сина повернутись до родини. Альфред бачить на столі запрошення від Флори. Охоплений гнівом та ревнощами, він поспішає на вечірку, щоб помститися Віолетті.

Дія 3

На вечірці у Флори веселощі в розпалі. Молоді «циганки» пророкують майбутнє, а «матадори» співають про кохання. Альфред грає в карти. Віолетта приходить із бароном Дюфолем. Вона боїться зіткнення Альфреда та барона, тому намагається вмовити молодого Жермона від’їжджати. Сама ж вона не може покинути вечірку разом із ним, як наполягає коханий, бо зв’язана клятвою. Альфред, не володіючи собою, в запалі ревнощів, скликає всіх і привселюдно ображає Віолетту, кидаючи їй в обличчя гроші – плату за кохання.

Усі вражені. Несподівано з’являється Жорж Жермон. Він називає вчинок сина ганебним. Віолетта, плачучи, пророкує день, коли Альфред дізнається про причини її рішення і про те, якого болю він їй завдав. Знічений Альфред у відчаї, він не знає, як залагодити свою провину. Барон викликає його на дуель.

Дія 4

Віолетта тяжко хвора. Поруч із нею лише вірна Анніна. Заходить лікар Гренвіль. Він намагається підтримати Віолетту, та вона розуміє, що хвороба невблаганна, жити залишилось зовсім мало. Спогади про щасливе минуле оволодівають Віолеттою, коли вона перечитує повідомлення Жоржа Жермона. Він повідомляє, що Альфред усе знає й скоро повернеться, щоб вимолити пробачення. Пекучий розпач охоплює дівчину, вона прощається зі своїми втраченими надіями.

З вулиці долинає шум свята. Вбігає Анніна. Вона повідомляє радісну новину – приїхав Альфред. Закохані пристрасно кидаються в обійми одне одного, минуле забуте, вони мріють про щастя… Тепер Віолетта прагне жити, але сили залишають її. Ні каяття Жоржа Жермона, ні кохання Альфреда вже не можуть врятувати. Благословивши Альфреда на нове кохання, Віо­летта помирає.