Репертуар
1 год. 40 хв. з 1 антрактом
- Диригент-постановник:
- БАКЛАН Олексій
- Диригенти:
- ВЛАСЕНКО Аллін
- МАКАРЕНКО Герман
- Балетмейстер-постановник:
- РЕХВІАШВІЛІ Аніко
- Художник-постановник:
- ІКОННІКОВ Анатолій
- Балетмейстери-репетитори:
- ПОТАПОВА Олена
- СМОРГАЧОВА Людмила
- БРОДСЬКА Ірина
- Концертмейстери:
- САБІТОВА Дінара
- ТЕРЕНТЬЄВА Світлана
- Режисери, які ведуть виставу:
- ВИСОЦЬКА Алла
- Даніела, Німфа, Вакханка:
- ЛЬОЗОВА Тетяна
- МАЦАК Наталія
- Федеріко, небіж князя Альберто:
- ШАПОВАЛ Олександр
- СУХОРУКОВ Микита
- Князь Альберто:
- ЛИТВИНЕНКО Сергій
- Бернардо, друг Федеріко:
- Софі, кохана Бернардо:
- КІФ’ЯК-ФОН-КРАЙМЕР Ольга
- ШИШПОР Христина
- КУХАР Катерина
СТИСЛИЙ ЗМІСТ
Дія перша
Князь Альберто пише портрет прекрасної дівчини Даніели.
До зали вривається весела компанія молодих людей, серед яких і улюблений небіж князя – Фредеріко. Молодь розважається.
Друг Фредеріко, Бернардо, помітивши накрите тканиною старовинне дзеркало, зацікавився ним і намагається розглянути його ближче. Це розлютило князя і він проганяє молодь.
Фредеріко здивований поведінкою дядечка. Князь Альберто змушений відкрити йому «таємницю загадкового дзеркала».
Залишившись наодинці, Фредеріко вирішує за допомогою чарівного дзеркала відправитися до «Задзеркалля».
Дія друга
Незважаючи на заборону князя, Фредеріко тричі тікає до «Задзеркалля». Але щоразу його чекає таке ж розчарування, як колись і князя Альберто.
У пошуках щастя Фредеріко побував у чарівному «Саду каменів», у казковому «Золотому замку», навіть спускався до пекла. Після невдалих подорожей до «Задзеркалля», Фредеріко відмовляється від пошуків ідеалу.
До будинку князя Альберто приходить Даніела. Побачивши дівчину, Фредеріко сприймає її за примару, бо вона дуже схожа на всіх тих чарівних дівчат, яких він зустрічав, подорожуючи до «Задзеркалля».
Наляканий Фредеріко хоче прогнати Даніелу, та невдовзі починає розуміти, що Даніела – саме та дівчина, про яку мріяв. Поки він шукав свою любов, щастя було зовсім поруч.
МИХАЙЛО ЧЕМБЕРЖІ ТА ЙОГО ОДА КОХАННЮ
Композитор М.І.Чембержі – народний артист України, лауреат мистецької премії “Київська пектораль”, – один з відомих українських композиторів, автор численних творів різних жанрів. Для його композиторського стилю є характерними національна визначеність музики, тонкий ліризм, психологічна глибина образів, мелодичне багатство, виваженість структурних рішень, майстерне інструментування.
Протягом свого плідного творчого життя митець звертається до найрізноманітніших музичних жанрів. У його творчому доробку – значні за масштабами і глибиною осмислення дійсності твори для симфонічного оркестру (дві симфонії та сюїта «Передчуття весни»), віртуозні інструментальні концерти (концерт для баяна і симфонічного оркестру, Bonus sermo для фортепіано та струнного оркестру), хорові концерти, вишукані камерно-інструментальні твори (сюїта для камерного оркестру, Canzona для камерного оркестру, 12 маленьких прелюдій для фортепіано, оркестрові мініатюри «Київ травневий»).
Особливе місце у творчості композитора належить музиці до театральних вистав («Мадам Боварі», «Маленька принцеса», «Дама-примара», «Випромінювання батьківства», «Новорічні пригоди», «Різдвяні візерунки», «Уявно хворий» та інші), й кінофільмів («Богдан Хмельницький», «Ностальгія» тощо).
Органічними для творчого обдарування митця є жанри музичного театру. Він – автор опер «Синій птах»,«Різдвяна колискова», балетів «Принцеса на горошині», «Пролісок». Останні за часом твори митця – балет «Даніела», музика до ліричних поезій І. Франка "Зів’яле листя".
«Даніела - це сучасний балет на тему вічну, тему хвилюючу, тему натхнену, тему Життя, в якому є Вона і є Він. Герої ще не знають, де зустрінуться, коли відбудеться ця зустріч і їхні серця заб’ються у єдиному щасливому пульсі.
Вони цього не знають, долаючи труднощі і перепони, але промені небесних дзеркал уже шлють свій романтичний дороговказ, наповнений енергією впевненості щодо визначеної небесами долі бути разом, неминуче зустрітися, покохати і злитися у спільному щасті…
Звичайно, хотілося, аби оркестрова палітра, наскрізна музична драматургія твору, сценічна дія, рух, хореографічна фантазія, художнє оформлення зливалися в єдиній гармонії, щоб музика, адекватно відтворюючи задум, була наповнена відчуттям життя, доступною для розуміння, особливо, молоддю.
…Теплилася потаємна думка, що завдяки демократичності стилістики твору, ясності його музичної мови, уважний і прискіпливий глядач захоче почути і побачити виставу ще раз, запам’ятати щось важливе для себе, отримати естетичне задоволення. Вірилося, що ідея духовного єднання героїв, втілена у поліфонічному сплетінні тем, лейтмотивів, почуттів, буде близька тим, хто відчує і сприйме наміри творців балету.
У цьому складному світі, де може відбуватися все, важливо вірити, що у кожного існує своє дзеркало небес, яке дарує світло, тепло, оптимістичну віру та надію. Ця думка домінує у творі і досягає логічної завершеності у фіналі цієї романтичної оди коханню».
Михайло Чембержі