Афіша театру

СТИСЛИЙ ЗМІСТ

Пролог

Десь на задвірках казкового палацу, вільної від біганини хвилини збираються миші, аби вкотре послухати старого Кота, який вже давно на пенсії, і зовсім їм не страшний. Навпаки! Миші люблять ці  котові оповідки про пригоди його юності. Бо Кіт – такий гарний актор! Коли він щось розповідає, то аж ніби молодіє на очах, пересуваючись в часі років на …дцять назад.

Цього разу Кіт вирішив їм розказати з чого, власне, все почалося…

А почалося все з того, що Старий Мельник залишив за заповітом своїм трьом синам таке: старшому – млин, середньому – віслюка, а найменшому – Кота й пару чобіт. Дуже засмутився найменший син, але Кіт той виявився не простий, а великий розумаха й хитрун. Він заспокоїв нового господаря, пообіцявши, що «виведе його в люди». Бо має план! Кіт переконаний: якщо ти гарно вбраний, маєш красиві шати і дороге взуття, то й жити набагато легше, і люди тебе поважають.

І дія

Молодий хазяїн Кота – натура романтична: він закоханий по самі вуха, і не в якусь просту дівчину, а в саму Принцесу!

Рано-вранці на берег річки виходять пралі: перуть, пліткують, жартують. Пралям вдається привернути увагу молодика гарним співом, жартами і веселими танцями. І ніхто й не здогадується, що хитрий Кіт уже задумав розпочати втілення свого плану «з покращення життя» свого хазяїна.

Раптом усі чують цокіт (тупіт) копит і рипіння карет – це наближається королівський кортеж!
Кіт вимагає від юнака швиденько роздягатися і лізти у воду. Керуючи метушливою підготовкою «зустрічі» Короля, Кіт жартома вигадує нове ім’я для хазяїна – Муркіс. За «сценарієм» Муркісу потрібно голосно кликати по допомогу, вдаючи, що він тоне.

Щойно карета Короля з’являється на березі, Кіт вибігає назустріч з криком: «Рятуйте Муркіса!» Кортеж зупиняється. Король і Принцеса з усім почтом поспішають на допомогу. Тим часом Кіт «пояснює» всім, що ніби, поки Муркіс купався, злодії вкрали його одяг. Усі гуртом «рятують» Муркіса, витягають голого на берег. Король наказує дати йому найкраще вбрання. Принцеса бачить напівпритомного юнака і закохується в нього з першого погляду. Муркіс, ледве очунявши після «втоплення», не може повірити своєму щастю.

Кіт задоволений – перша частина його плану вдалася. Але в нього попереду ще кілька важливих «пунктів» і зустрічей. Король запрошує Муркіса подорожувати разом з ними в кареті. Кіт, якому маршрут кортежу добре відомий, біжить навпростець – до косарів і мірошників.

Хитрий Кіт жартами, танцями і фокусами здобуває прихильність косарів і мірошників.  Він намовляє їх при зуcтрічі з його величністю сказати, що і поля, і млин – то все належить їхньому панові, Муркісу. Так і стається! Коли Король і Принцеса вже остаточно вірять в ці котячі вигадки, Кіт прожогом біжить до найважливішого «пункту» хитрого плану – замку Людожера.

ІІ дія

Людожер на прізвисько Жуйло у своєму палаці знущається зі своїх придворних – обирає, кого зараз буде їсти на обід. Залякані піддані змушені підігравати йому, бо кожен може стати наступним. Проте, коли є можливість, потайки демонструють свою зневагу до Жуйла.

Раптом охоронці сповіщають Людожера про те, що до палацу суне хтось невідомий, але настільки страшний, що вони з переляку навіть плутають слова і намовляють усіх ховатися.

Кіт з’являється в чудернацькому костюмі Лева і хитрощами провокує Людожера показати свої «неймовірні» чаклунські здібності. Як-от, перетворитися спочатку на грізного Лева, а потім – зробитися маленькою Мишкою. І щойно Людожер перекидається на Мишеня, Кіт… залюбки його з’їдає!

Відтепер замок і всі піддані Людожера, за планом Кота, належать найбагатшій людині королівства – його хазяїну Муркісу!

Коли Король із почтом прибуває до замку, в якому вже господарює Кіт, там вже усе готове до пишного весілля Муркіса та Принцеси. Король благословляє молодят і починається весільний бал.

Гості співають величний гімн Коханню, яке єднає всіх і робить цей світ добрішим. А Кіт з повним правом диригує весільним хором.