Афіша театру

Знаменита фарсова опера «Джанні Скіккі» (Gianni Schicchi) – єдина комічна опера видатного італійського композитора Джакомо Пуччіні (1858 – 1924).

 У 1904 році композитор задумав написати оперний цикл – триптих (італ. Il trittico), що складався б із трьох одноактних опер. Причому, щоб у кожній із них (опер циклу) відобразився б якийсь сюжет із різних частин «Божественної комедії» Данте Аліг’єрі. Однак, тільки «Джанні Скіккі» має відношення до епічної поеми геніального італійського поета доби Відродження.

В основі сюжету опери історія реального шахрая Джанні Скіккі, що жив у Флоренції у 1299 році. Його ім'я згадується в «Божественній комедії» серед усяких ошуканців, лжесвідків і фальшивомонетників у восьмому колі Пекла (рядки XXX пісні «Пекла»).

Цей колоритний персонаж, який був покараний за свої гріхи, надихнув театрального критика Джоваккіно Форцано (Gioachino Forzano, (1884 –1970) на створення блискучого лібрето для сатиричної опери Джакомо Пуччіні.

Багатій-скнара Донаті Буозо, умираючи, все майно заповів монастирю. Спадкоємці хочуть хитрістю змінити заповіт і кличуть на допомогу пройдисвіта Джанні Скіккі, чия дочка Лауретта заручена із племінником Буозо. Скіккі розігрує роль умираючого Буозо й від його імені складає підроблений заповіт … на свою користь! Парадоксально, але неоднозначний образ вигадливого селянина Джанні Скіккі, який протистоїть святенницькому лицемірству родини Буозо, викликає симпатію. Це не просто історія як один шахрай інших шахраїв перехитрив. Джанні Скіккі вв’язався у аферу з фальшивим заповітом, насамперед, щоб покарати жадібність користолюбних родичів багатія Буозо і допомогти закоханим Лаурі і Рінуччо.

Опера «Джанні Скіккі» була завершена композитором у 1918 році. Завдяки музиці, написаної Пуччіні, твір став справжнім шедевром. Неперевершений мелодизм гармонійно поєднуються з динамічними речитативами, яскраві лейтмотиви, гостра характерність персонажів, стрімкий темп розвитку подій, блискучий каскад комічних епізодів ставлять цю оперу поряд з кращими зразками італійської опери-буфа. Музика «Джанні Скіккі» вирізняється інтонаційною єдністю, що основана на розробці кількох тем, які служать характеристикою персонажів. У сценах, де висміюється лицемірство родичів Буозо, композитор використовує гротесковий прийом, зокрема невідповідність слова і музики. Опера «Джанні Скіккі» свідчить про високу майстерність Джакомо Пуччіні в галузі комедійної оперної драматургії.

Світова прем'єра триптиху («Плащ», «Сестра Анджеліка», «Джанні Скіккі») відбулася 14 грудня 1918 року в Метрополітен Опері. Театральні критики відзначили, що «Джанні Скіккі» була найбільш вдалою із трьох опер триптиха. Перша постановка в Італії була здійснена в Римі 11 січня 1919 року. Джакомо Пуччіні, який не був присутній на нью-йоркській прем'єрі, відвідав виставу у Римському оперному театрі. Постановка, особливо «Джанні Скіккі», отримала позитивні відгуки музичної критики і мала гучний успіх у шанувальників опери. Пізніше у тому ж році триптих був поставлений у Буенос-Айресі з знаменитим Тулліо Серафіно, що диригував також на прем'єрі в Чікаго. Після цих перших прем'єр більшість театрів стали виконувати опери триптиху окремо. Опера «Джанні Скіккі» виконується частіше, у порівнянні з іншими двома операми циклу.

Комічна опера «Джанні Скіккі» входить до репертуару найбільших оперних театрів світу. За останні десятиліття відзначають найцікавіші постановки опери у Торре дель Лаго на Фестивалі Пуччіні (1987), у Нью-Йорку, Метрополітен Опера (1989, диригент Джеймс Лівайн), у Гамбурзі (1995, постановка режисера Гаррі Купфера). Одним з кращих виконавців партії Джанні Скіккі критики вважають знаменитого оперного співака і режисера Тіто Гоббі, який у 1970 році здійснив постановку цієї опери Дж. Пуччіні і виконав в ній заголовну партію. Яскраві мелодії, наприклад, арія Лауретти «O mio babbino care» – одна з популярніших у світовому оперному репертуарі.

На сцені Національної опери України імені Т. Г. Шевченка опера «Джанні Скіккі» виконується вперше. Нинішня постановка безсмертного шедевру Джакомо Пуччіні ─ це спільний українсько-італійський мистецький проект.

Марина Варзацька-Костіна