Репертуар

ДІЯ ПЕРША

В одному королівстві жили собі Король та Королева.

Вони обоє були добрими до людей, а Королева вважалася найкрасивішою жінкою у світі. Але невдовзі після народження довгоочікуваної донечки, яку назвали Білосніжкою, Королева захворіла і померла. Король одружився з іншою жінкою, яка була такою ж красивою, проте злою і владною. Вона мала чарівне дзеркало, яке завжди казало їй, що вона – найгарніша.

Мачуха люто незлюбила добру й ніжну Білосніжку, бо бачила, якою красунею вона може стати, коли виросте. Замість того, щоб замінити дівчинці матір, Королева-мачуха зробила її служницею,  примушуючи виконувати брудну хатню роботу. Добрий Король з горя занедужав і теж покинув цей світ.  Білосніжка зосталася сам-на-сам зі злою мачухою. Дівчинка виконувала усі накази, терпіла образи, але залишалася доброю, її любили не тільки придворні й слуги, а й навіть пташки та звірята.

Якось повз замок проїжджав Принц із сусіднього королівства. Побачивши Білосніжку, він одразу ж закохався в неї.

Білосніжка стала такою красунею, що одного дня чарівне дзеркало показало Королеві не її саму, а ненависну пасербицю, яка затьмарила красу мачухи. Поруч із Білосніжкою в дзеркалі мачуха побачила ще й прекрасного Принца. Розлючена, вона покликала Єгеря і наказала йому вбитиБілосніжку.

Але Єгер так любив дівчинку, що не зміг цього зробити і відпустив її у густому лісі. Та обманути Королеву не вдалося – дзеркало показало їй живу Білосніжку. Єгеря жорстоко покарали.

Чорні сили переслідують Білосніжку в лісі. Змучена і знесилена, вона ховається в хащах і засинає.

Після тривожної ночі настає світлий ранок. Біля Білосніжки збираються пташки й звірятка, спочатку вони наполохані, та поступово довірливо горнуться до лагідної дівчини, затівають веселі ігри, мандруючи лісом, поки не натрапляють на хатинку гномів.

ДІЯ ДРУГА

Лісові гноми повертаються з роботи і бачать, що у їхній оселі хтось навів лад. З острахом розглядають вони незнайомку, яка заснула на їхніх ліжечках. Прокинувшись, Білосніжка знайомиться з кожним гномом: Мудрунчиком, Стидунчиком, Дрімунчиком, Чхунчиком, Розтяпою, Веселунчиком і Буркунчиком. Вона розповідає свою сумну історію. Добрі гноми запрошують її залишатися в їхньому домі.

Тим часом Королева розуміє, що має сама знищити суперницю. Вона закликала усі темні сили і найогидніших істот, взяла отруєне яблуко і вирушила на пошуки Білосніжки.

Поки гноми ходили на роботу, Білосніжка порядкувала в їхньому будиночку. І ось одного дня у двері хтось постукав: на порозі стояла старенька жінка, вона попросила води і пригостила дівчину яблуком. Це була зла королева з отруєним яблуком. Щойно відкусивши шматочок, Білосніжка впала бездиханною. Пересвідчившись, що дівчина мертва, Королева на крилах чорних сил полетіла до замку.

Повернувшись додому, гноми побачили, що їхня улюблена Білосніжка нежива. Горе охопило веселих чоловічків. На звуки їхніх ридань примчав Принц, який усюди шукав Білосніжку. У страшній журбі він обійняв свою кохану, і сталося диво – раптом вона ожила: справжнє велике кохання розбило чорні чари.

Несамовита радість охопила усіх – пташок, звіряток, гномів. Щасливі Принц і Білосніжка вирушили до замку її батьків, щоб одружитися і більше ніколи не розлучатися.

Тим часом зла Королева знов звертається до дзеркала, та воно зраджує її: мачуха бачить в ньому щасливу Білосніжку, яка наближається до замку разом з Принцом.

Гноми, звірі, птахи вступають у бій з чорними силами і перемагають, бо добро завжди долає зло. Кажани на своїх чорних крилах назавжди несуть геть злу Королеву.

У світлому палаці пишне свято весілля. Білосніжка вдягає корону, і усі мешканці радіють, що ними буде правити така добра і гарна королева.